Слово українське тихе, а громом гримить із сивих століть...

Слово українське сяйливе, бо з сонця благословилося.

Слово українське вічне, як вічна під небесами його Матінка-Земля.

Слово українське живе, бо зродилося з Любові.

Слово українське сильне, бо зросло на Вірі.

Слово українське віще, бо несе під серцем Надію.

Слово українське чесне, бо освячене Правдою.

Слово українське заповітне, бо покликане здобути Волю.

Слухаймо рідне слово душею, бо воно із пісні народу виспівалося, із душ

синів і дочок України вияснилося,  

як молитва і сповідь у святу годину...

Ярема Гоян