Блог учителя української мови та літератури Стрієвської ЗОШ І-ІІ ст. Запольської Наталії Миколаївни
Нагороди
- Головна сторінка
- Візитка
- Науково-методична робота
- Мої знахідки
- Літературний гурток
- Позакласна робота
- Фотозвіт
- Колегам
- На допомогу учням
- Батькам на замітку
- Відео
- Прикрась життя українською
- Так буде українською
- Відчуй різницю
- Знай наших
- Фільмотека
- Не бійтесь заглядати у словник...
- Кейс цікавинок
- Буктрейлери
- Зігрійте душу словом...
- Публікації
- Педагогічна "гігієна" та гумор
- Нагороди
четвер, 31 грудня 2015 р.
понеділок, 9 листопада 2015 р.
9 листопада -
День української писемності та мови!
Мово моя, ти для мене криниця,
Я навіки з тобою, допоки я є.
П’ю з твого джерела і не можу напиться,
Ти для мене любов і натхнення моє.
Ти і казка, і пісня чудова лірична.
Ти і дума, і правда, і мрія людська.
Неповторна і щира, ласкава й музична,
Українському серденьку завжди близька.
Ніби мати, така дорога і єдина.
Ніби Всесвіт — велика й велична для нас.
Ми з тобою — народ і велика родина!
І тебе берегти саме час, саме час!
Я навіки з тобою, допоки я є.
П’ю з твого джерела і не можу напиться,
Ти для мене любов і натхнення моє.
Ти і казка, і пісня чудова лірична.
Ти і дума, і правда, і мрія людська.
Неповторна і щира, ласкава й музична,
Українському серденьку завжди близька.
Ніби мати, така дорога і єдина.
Ніби Всесвіт — велика й велична для нас.
Ми з тобою — народ і велика родина!
І тебе берегти саме час, саме час!
Н.Красоткіна
неділя, 6 вересня 2015 р.
Срібний вересень кличе до школи,
Свято в кожному місті й селі.
Сміх дитячий і радість довкола,
Квіти, квіти на рідній землі.
Як пташата, злетілися діти
В гарну школу, у рідний свій дім,
Щоб зростати, сміятись, радіти
І навчатися в домі своїм.
Хай щастить вам! Снаги вам і сили,
Вчіться добре, плекайте знання.
Хай дарує вам школа вітрила,
Мрії чисті і радість щодня.
Миру й сонця, тепла і натхнення
Зичать вам і батьки, й вчителі,
Щоб щасливим було сьогодення
І майбутнє на рідній землі!!!
Н.Красоткіна
пʼятниця, 27 лютого 2015 р.
Зима й весна зустрілись уночі,
Духмяний чай запарили із м’яти,
Покуштували пишних калачів
Й домовились у згоді працювати.
Та сум сховався в зимових очах:
«Усі про мене швидко призабудуть,
Яскраві барви в зелен кольорах
Про білі фарби спогади остудять».
Весна зимі поспівчувала враз,
Задумалася на якусь хвилину
Й промовила: «Давай, та без образ,
Я білизну твою у квіти кину».
Зима зраділа, весну обняла:
«Дерева я одягну в білі шати,
В джерельці заховаюсь від тепла,
Тебе з туману вийду привітати».
М.Гуменюк
Підписатися на:
Дописи (Atom)