Візитка

                              Вибір професії – нелегка то справа:

                   Десятки варіантів обміркувать,

                           Знайти в собі зерно «сродної справи»,

                 Щоб усе життя не жалкувать.

                               І я, як Ліна Костенко, вибрала долю сама:

                               Я стала омріяним з дитинства вчителем –

             І радість мене обійма!

                           Лечу, мов на крилах, у клас свій затишний,

         Де вогники-очі стрічають мене

  І наче питають:

                         - Що дасть нам сьогодні урок насущний,

  Чиє слово вогненне пройме?

              І вічний неспокій, і вічний пошук

               Нових технологій, методик, ідей,

                  Та радуватимуть злети учнів високі,

          Яскравий блиск розумних очей.

               Тож найбільше щастя для мене –

            Бути дітям потрібною

          І крокувати з ними в майбуття,

          Стати, як повітря, необхідною

      Частинкою їхнього життя!